Всі хочуть мати гарниу і якісниу підлогу у ванній кімнаті або на кухні, тому багато людей зупиняють свій вибір на кахельній плитці, яка ідеально підходить для цих цілей. Однак далеко не всі знають, як вибрати плитку для підлоги, щоб вона прослужила довго і не спричиняла жодних проблем. Тож як правильно вибрати плитку для підлоги?
У першу чергу слід звернути увагу на зносостійкість плитки, яка характеризується двома параметрами — міцністю і твердістю поверхні зносу. Стійкість до стирання плитки вимірюється в умовних одиницях за шкалою PEI зі значенням від I до V.
До першої групи PEI I відноситься плитка, яка розрахована на невелике навантаження і здатна витримати незначну інтенсивність руху. Така плитка підійде для приміщень, де не носять тверде взуття; наприклад, для ванної кімнати.
До другої групи PEI II відноситься кераміка для підлоги в приміщеннях з невеликою прохідністю. Така плитка не годиться для сходів, кухонь, віталень, коридорів, балконів та інших приміщень, де інтенсивність руху досить висока.
До третьої групи PEI III відноситься плитка, розрахована на приміщення з середньою прохідністю, яка підійде практично для будь-яких приміщень, де ходять у звичайному взутті. Це можуть бути офіси, готелі, житлові приміщення. Однак така плитка не придатна для вестибюлів, сходових прорізів та інших місць з інтенсивним рухом.
До четвертої групи PEI IV відноситься плитка для підлоги, яка витримує середнє і високе навантаження, тому вона підходить для балконів, сходових клітин і житлових приміщень.
І остання, п'ята група PEI V включає в себе найбільш міцну зносостійку плитку, яка здатна витримати будь-яке навантаження та інтенсивність руху. Керамічна плитка цього класу застосовується в приміщеннях вокзалів, у супермаркетах, барах та інших приміщеннях з інтенсивним рухом.
Наступним важливим критерієм вибору плитки для підлоги є поверхнева твердість плитки, яка визначається за шкалою Мооса. На поверхневу твердість плитки вказує номер від 1 до 10, який передує номеру мінералу за шкалою Мооса:
Твердість поверхні плитки вказується у документації або на упаковці.
Далі слід звернути увагу на стійкість підлогової плитки до впливу хімічних речовин і вологи, оскільки для миття підлог часто використовуються різноманітні мийні засоби, які в деяких випадках можуть завдати шкоди плитці. Показник стійкості матеріалу плитки до хімічних речовин зазвичай вказується на упаковці. Код AA означає, що плитка дуже стійка до впливу хімікатів; код A говорить нам, що плитка стійка; показники B і C свідчать про середній рівень стійкості; D - плитка не дуже стійка. Для ванної кімнати найбільш підійде плитка з показниками AA і A.
Останнім критерієм для вибору плитки для підлоги є її колір та структура. На світлій плитці краще видно бруд, ніж на темній. Тому світла плитка більше підійде для ванної кімнати, ніж для сходових прольотів. Також більш ретельного очищення вимагає рельєфна плитка з текстурами.
У першу чергу слід звернути увагу на зносостійкість плитки, яка характеризується двома параметрами — міцністю і твердістю поверхні зносу. Стійкість до стирання плитки вимірюється в умовних одиницях за шкалою PEI зі значенням від I до V.
До першої групи PEI I відноситься плитка, яка розрахована на невелике навантаження і здатна витримати незначну інтенсивність руху. Така плитка підійде для приміщень, де не носять тверде взуття; наприклад, для ванної кімнати.
До другої групи PEI II відноситься кераміка для підлоги в приміщеннях з невеликою прохідністю. Така плитка не годиться для сходів, кухонь, віталень, коридорів, балконів та інших приміщень, де інтенсивність руху досить висока.
До третьої групи PEI III відноситься плитка, розрахована на приміщення з середньою прохідністю, яка підійде практично для будь-яких приміщень, де ходять у звичайному взутті. Це можуть бути офіси, готелі, житлові приміщення. Однак така плитка не придатна для вестибюлів, сходових прорізів та інших місць з інтенсивним рухом.
До четвертої групи PEI IV відноситься плитка для підлоги, яка витримує середнє і високе навантаження, тому вона підходить для балконів, сходових клітин і житлових приміщень.
І остання, п'ята група PEI V включає в себе найбільш міцну зносостійку плитку, яка здатна витримати будь-яке навантаження та інтенсивність руху. Керамічна плитка цього класу застосовується в приміщеннях вокзалів, у супермаркетах, барах та інших приміщеннях з інтенсивним рухом.
Наступним важливим критерієм вибору плитки для підлоги є поверхнева твердість плитки, яка визначається за шкалою Мооса. На поверхневу твердість плитки вказує номер від 1 до 10, який передує номеру мінералу за шкалою Мооса:
- 1 – тальк;
- 2 – гіпс;
- 3 – кальцит;
- 4 – флюорит
- 5 – апатит;
- 6 – польовий шпат;
- 7 – кварц;
- 8 – топаз;
- 9 – корунд;
- 10 – алмаз.
Твердість поверхні плитки вказується у документації або на упаковці.
Далі слід звернути увагу на стійкість підлогової плитки до впливу хімічних речовин і вологи, оскільки для миття підлог часто використовуються різноманітні мийні засоби, які в деяких випадках можуть завдати шкоди плитці. Показник стійкості матеріалу плитки до хімічних речовин зазвичай вказується на упаковці. Код AA означає, що плитка дуже стійка до впливу хімікатів; код A говорить нам, що плитка стійка; показники B і C свідчать про середній рівень стійкості; D - плитка не дуже стійка. Для ванної кімнати найбільш підійде плитка з показниками AA і A.
Останнім критерієм для вибору плитки для підлоги є її колір та структура. На світлій плитці краще видно бруд, ніж на темній. Тому світла плитка більше підійде для ванної кімнати, ніж для сходових прольотів. Також більш ретельного очищення вимагає рельєфна плитка з текстурами.
